Напевно ви звертали увагу на той факт, що багато виробників по-різному маркують вироблені ними нержавіючу сталь і сплави. Так відбувається тому, що на сьогоднішній день не існує єдиного світового стандарту для їх позначення. Тому кожна країна маркує свій продукт за такою системою, яка з плином часу сформувалася в конкретному регіоні.
Найбільш великими виробниками металу є країни колишнього СРСР, Європа, Японія і США. Знайомимо вас із позначеннями кожної з них.
Американських систем маркування сталей декілька, це пов’язано з існуванням ряду систем стандартизації. Серед них АMS, ASME, ASTM, AWS, SAE, ACJ, ANSI, AJS. Таке маркування самостійно прочитати досить складно. Тому для того щоб не допустити помилку, краще звернутися за роз’ясненням до фахівця, який працює з ринком металів США.
Японія використовує літерно-цифрове кодування. Групу, до якої відноситься сталь, позначають буквами, цифрами — порядковий номер у цій групі і властивості.
В Європі прийнято стандарт EN 100 27. І виходячи з нього, усі стали і сплави позначаються наступним чином: в першій частині маркування вказується порядок найменування сталей, друга ж визначає порядковий номер сталі.
Україна, Росія, Білорусія, Казахстан — ці країни використовують також літеро-цифрове маркування ГОСТу. У ньому літери відповідають за назви хімічних елементів і спосіб виплавки сталі, а число — за зміст цих елементів у виробі.
У цих країнах букви в позначеннях грають ще одну важливу роль — повідомляють спосіб розкислення стали. Наприклад: КП (кипляча сталь); ПС (напівспокійна сталь); СП (спокійна).
Крім цього, буквами прийнято маркувати і різні групи сталей (конструкційні, нержавіюча сталь і т.д.), а також легуючі елементи (наприклад, М — молібден, Н — нікель, К — кобальт, В — вольфрам).
1. Конструкційні стали маркуються таким чином:
• нелеговані звичайної якості (ГОСТ 380-94): позначають буквами СТ. Наступна цифра, означає процентний вміст вуглецю у сталі;
• нелеговані якісні (ГОСТ 1050-88). Тут після позначення СТ, двома цифрами повідомляється інформація про середній вміст вуглецю. Примітка: до маркування сталі, призначеної для виробництва котлів та ємностей високого тиску (ГОСТ 5520-79), додається ще буква К (наприклад, 10 К).
• Леговані (ГОСТ 4543-71) позначають поєднанням букв і цифр. Цифри після букв позначають приблизний зміст даного елементу (якщо елемента менше 1,5% цифра не ставиться).
2. Ливарні конструкційні сталі (ГОСТ 977-88) маркуються як якісні і леговані, але з додаванням в кінці літери Л.
3. Будівельні сталі (ГОСТ 27772-88) позначаються літерою С, далі — цифри, що означають мінімальну межу плинності сталі.
4. Підшипникові сталі (ГОСТ 801-78) позначаються так само як і леговані, але з буквою Ш в кінці найменування.
5. Нержавіючі стандартні сталі (ГОСТ 5632-72) позначаються літерами і цифрами, як і конструкційні леговані сталі. Наприклад, 08Х18Н10Т.